Наталія Григорівна Мозгова

Наталія Григорівна Мозгова (4 грудня 1957, Київ — 2023) — видатна українська філософиня, доктор філософських наук (2006), професор (2007), заслужена працівниця освіти України. Її наукова діяльність була зосереджена на дослідженні історії української філософії, зокрема філософської думки Київської духовної академії XIX — початку XX століття, а також проблем логіки, гносеології та методології.

Освіта та рання кар'єра

Наталія Григорівна Мозгова народилася 4 грудня 1957 року в Києві в родині військовослужбовця. Її батько, Григорій Савович Шупик, був військовим льотчиком, учасником Другої світової війни, удостоєним звання Героя Радянського Союзу в 1945 році. Мати, Ніна Василівна Шупик, після визволення Києва працювала майстром на будівництві з відновлення Хрещатика, а згодом стала домогосподаркою.

У 1965 році Наталія вступила до першого класу середньої загальноосвітньої школи №149 міста Києва. Вже в шкільні роки вона проявила значний інтерес до гуманітарних дисциплін, зокрема до літератури, історії та філософії. Вона активно брала участь у наукових олімпіадах та конкурсах, що вплинуло на її подальший вибір професійного шляху.

У 1975 році, після успішного закінчення школи, Наталія Мозгова вступила на філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Під час навчання її наукові інтереси зосереджувалися на питаннях гносеології, логіки та історії української філософії. Вона вивчала праці класичних філософів, активно брала участь у студентських наукових гуртках та конференціях.

У 1980 році закінчила університет з відзнакою, отримавши кваліфікацію філософа та викладача філософських дисциплін. Після закінчення навчання вона була рекомендована для викладацької роботи в Київському політехнічному інституті, де з 1980 по 1982 рік працювала асистентом кафедри філософії. У цей період вона розпочала дослідження проблем епістемології та методології науки.

У 1982 році вступила до аспірантури на кафедрі філософії Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького (нині – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова). Під час навчання в аспірантурі її науковий інтерес остаточно сфокусувався на вивченні історії української філософії, особливо на філософській спадщині Київської духовної академії XIX – початку XX століття.

У 1986 році вона успішно захистила кандидатську дисертацію на тему «Гносеологічна проблематика у творчості Петра Ліницького», після чого розпочала викладацьку та наукову кар’єру в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова.

Наукова та педагогічна діяльність

Наталія Григорівна Мозгова зробила значний внесок у розвиток філософської науки та освіти в Україні. Протягом своєї викладацької кар’єри вона виховала кілька поколінь студентів, аспірантів і молодих науковців, які продовжили її наукові дослідження.

З 1986 року вона працювала в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, де пройшла шлях від асистента до професора кафедри філософії. Вона була активною учасницею реформування філософської освіти в Україні, займалася розробкою навчальних програм та методичних матеріалів для студентів-філософів, істориків, педагогів і психологів.

Наталія Григорівна брала участь у багатьох міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, виступала з доповідями, присвяченими проблемам гносеології, логіки та історії української філософії. Вона також співпрацювала з науковими установами Польщі, Німеччини, Чехії, Великої Британії, брала участь у міжнародних філософських форумах, що сприяло інтеграції української філософської науки в європейський інтелектуальний простір.

Її дослідження охоплювали широкий спектр питань, серед яких:

Філософія Київської духовної академії XIX — початку XX століття:

Вона детально аналізувала гносеологічні та логічні концепції мислителів цього періоду, зокрема праці Петра Ліницького, Василя Зеньковського, Михайла Козлова, Сильвестра Гогоцького.

Логіко-гносеологічні проблеми філософії: Досліджувала структуру логічного пізнання, механізми формування знання, аналізувала класичні та сучасні підходи до логічного аналізу мислення.

Методологія науки: Вона займалася питаннями побудови наукових теорій, розглядаючи проблему істини в науковому пізнанні.

Наталія Мозгова є авторкою понад 250 наукових і навчально-методичних праць, включаючи монографії, підручники, навчальні посібники та наукові статті. Її фундаментальні праці включають:

«Київська духовна академія 1819–1920: Філософська спадщина» (2004) – дослідження філософських концепцій мислителів Київської духовної академії.

«Логіко-гносеологічна проблематика в київській духовно-академічній філософії XIX — початку XX ст.» (2005) – аналіз логічних і гносеологічних підходів у філософських традиціях цього періоду.

«Історія української філософії» (2000, у співавторстві) – один із перших комплексних навчальних посібників із цієї дисципліни.

«Логіка» (2003; 2007–08) – базовий навчальний посібник із логіки для студентів гуманітарних спеціальностей.

Вона активно працювала як науковий керівник, підготувала 9 кандидатів наук, які продовжили дослідження в галузях філософії освіти, логіки та гносеології.

Завдяки її зусиллям у НПУ ім. М.П. Драгоманова було створено науковий гурток для студентів-філософів, де обговорювалися актуальні питання логіки, епістемології та історії української філософської думки.

Її внесок у філософську освіту та науку високо оцінений в Україні та за її межами. За значні досягнення в галузі освіти вона була удостоєна звання «Заслужений працівник освіти України» та багатьох відомчих нагород.

Вшанування пам'яті

Після її смерті в 2023 році колеги та учні відзначили її значний внесок у розвиток філософської освіти та науки в Україні. Вона залишила по собі багату наукову спадщину та пам'ять як про талановиту дослідницю, педагога та наставницю для багатьох поколінь студентів та науковців.