Науково-педагогічна практика здобувачів третього освітнього рівня: досвід співпраці

В межах співпраці Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України та кафедри філософії цьогоріч здобувачі третього освітнього рівня (PhD) Інституту, спеціальності 033 «Філософія», проходять практичну підготовку на базі УДУ імені Михайла Драгоманова.

Так, 8 квітня 2026 року аспіранти Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України проводили для студентів другого курсу спеціальностей «Політологія» та «Право» вебінар за темою «Філософія модерну та постмодерну».

На теоретичній частині розбирали терміни «модерн» та «постмодерн». Згадували ідеї відомих філософів М. Вебера, Т. Парсонса, Ю. Габермаса, Е. Дюркгайма. Порівнювали дві парадигми. На практичній частині оволодівали навичками аналізу наочної інформації, а саме визначали за плакатами різних історичних періодів із різних країн період модерну чи постмодерну за визначеними ознаками.

Спікером виступила Шкляренко Євгенія, випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка, аспірантка Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України й талановита філософиня-науковиця.

Під час педагогічної практики аспірантка майстерно продемонструвала навички публічного виступу, вдосконалила аналітичні здібності під час підготовки матеріалів та конспекту до лекцій. Основи тайм-менеджменту були використані для планування часових рамок лекції та практикуму. Євгенія залишилася задоволена активністю студентської аудиторії і комунікацією з викладачами кафедри філософії соціально-гуманітарного факультету УДУ імені Михайла Драгоманова.

15 квітня 2026 року було проведено лекцію на тему «Ілюзія політичної влади: філософська критика концепту суспільної угоди». Лектором виступив аспірант Інституту філософії, юрист і філософ Сергій Цапенко.

Повітряні тривоги можуть обмежити наш рух у просторі, але вони безсилі проти волі до пізнання! Тож, хоча його роботу і було ускладнено попередніми ранковими атаками, та все ж лектор вміло вийшов з ситуації, а заняття було проведено в змішаному форматі: частина студентів у аудиторії, частина – онлайн, і залученість була максимальною.

Про що говорили? Лектор запропонував студентам зануритися у деконструкцію класичних уявлень про державу через ідеї видатних мислителів: Макс Вебер: держава як монополія на легітимне насильство; Томас Гоббс та Джон Локк: від «війни всіх проти всіх» до держави як сервісу із захисту природних прав; Ж.-Ж. Руссо та Іммануїл Кант: критичне осмислення «загальної волі» та апріорних ідей; Майкл Г’юмер та Джон Ролз: сучасний погляд на валідність «суспільного договору» і теорію «завіси невідомості», чим, власне, виявив наявність фундаментальних знань зі спеціальності, а також вміння ними оперувати та інкорпорувати їх в контекст сьогодення.

Центральне питання: чи можна морально виправдати політичний примус, якщо в будь-якому іншому контексті ці дії вважалися б злочинними? Лектор спільно зі студентами аналізували практичні кейси, перевіряючи «суспільний договір» на відповідність критеріям дійсності реальних угод.

Як відмітив сам здобувач третього освітнього рівня: «Радий допомагати майбутнім колегам набувати навичок критичного мислення та засвоювати складні філософські концепти».

Загалом, слід відмітити, що науково-педагогічна практика є обов’язковою складовою освітньої компоненти освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії, яка передбачає оволодіння здобувачами методологією наукової та педагогічної діяльності, а також критерію 10 «Навчання через дослідження», що вимагає повноцінної підготовки аспірантів до викладацької діяльності у закладах вищої освіти.

Перед початком практики кожен аспірант разом із керівником склав індивідуальний план проходження практики, який є невід’ємною частиною індивідуального навчального плану здобувача. План чітко визначав обсяг, терміни, види діяльності та очікувані результати відповідно до робочої програми практики та програмних результатів навчання ОНП.

Зміст даної практики повністю відповідає програмним вимогам та включає такі ключові види діяльності: відвідування лекцій та семінарів досвідчених викладачів кафедри з метою ознайомлення з сучасними методиками викладання; самостійне проведення навчальних занять (лекцій, семінарів) з обов’язковою присутністю викладача; розробка навчально-методичних матеріалів (конспектів лекцій, презентацій, методичних рекомендацій, тестових завдань); участь у науково-методичній роботі кафедри тощо.

Під час практики аспіранти реально виконували все те педагогічне навантаження, що виконує кожен викладач у своїй практичній діяльності. Це демонструє наявність у них таких практичних навичок, як: планування, організація, проведення та оцінювання результатів навчання відповідно до компетентностей викладача Вищої школи.

Результати практики демонструють готовність аспірантів до самостійної викладацької роботи у закладах вищої освіти, що є одним із ключових показників якості підготовки докторів філософії.

Цікавим виявився і досвід проведення науково-педагогічної практики аспіранта спеціальності 033 Філософія В’ячеслава Корбута. 20 квітня 2026 року під час проходження науково-педагогічної практики здобувач третього освітнього рівня (PhD) спеціальності Філософія В’ячеслав Корбут успішно реалізував усі заплановані види діяльності, попри складності проведенням занять виключно в онлайн-форматі.

Одним із ключових елементів практики стала авторська лекція на тему «Феномен гри як антропологічний інваріант людського буття» у межах дисципліни «Філософська антропологія» для студентів третього року навчання бакалаврату, спеціальності «Культурологія». Практиканту вдалося забезпечити стабільну трансляцію та якісне технічне супроводження; активно використовувати інтерактивні інструменти платформи; підтримувати високий рівень залученості студентів навіть у дистанційному форматі.

Лекція була присвячена аналізу феномену гри як фундаментальної характеристики людини – від класичних концепцій Й. Гейзінги («Homo ludens») та Ф. Шиллера до сучасних антропологічних інтерпретацій (як-от Р. Кайюа). Аспірант продемонстрував глибоке володіння матеріалом, уміння чітко структурувати складний теоретичний зміст і пов’язувати його з актуальними реаліями сьогодення. Студенти високо оцінили методичну майстерність лектора та його здатність перетворювати онлайн-формат на ефективне навчальне середовище.

Таким чином, досвід В’ячеслава Корбута став яскравим підтвердженням готовності до самостійної викладацької діяльності в закладах вищої освіти навіть в умовах непередбачуваних викликів воєнного часу.

Координаторами проведення науково-педагогічної практики виступили Володимир Борисович Фадєєв завідувач відділу філософських проблем етносу та нації Інституту філософії імені Г. Сковороди НАНГ України, Роман Володимирович Самчук вчений секретар Інституту філософії імені Г. Сковороди НАНГ України та Катерина Сергіївна Гончаренко завідувач кафедри філософії УДУ імені Михайла Драгоманова.