ЛАБОРАТОРІЯ ЯК ПРОСТІР ДЛЯ НАВЧАННЯ ТА ВИКЛАДАННЯ: ПРИКЛАД NATLAB ПРИ БЕРЛІНСЬКОМУ ВІЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

2 червня 2026 року відбулася зустріч освітньо-методичного характеру, присвячена діяльності лабораторій для розвитку STEM-освіти. Було презентовано німецький досвід, зокрема проект NatLab Вільного університету Берліна (Freie Universität Berlin). Спікером заходу виступив Штефан Гемпель (Stefan Hampel) – керівник цієї лабораторії.

Увагу було зосереджено на діяльності лабораторій, що дають учням можливість на практиці займатися науковою роботою. Головні цілі таких лабораторій спрямовані на те аби надихнути молодь STEM-дисциплінами, підтримати талановитих школярів, сприяти їхній профорієнтації, а також створити практичну базу для підготовки майбутніх учителів та студентів.

Було наведено вражаючу статистику: у Німеччині функціонує понад 380 таких лабораторій, які щороку відвідують близько 1,3 мільйона учасників. Понад 41 % цих просторів належать університетам. Учасникам також продемонстрували карту мережі лабораторій у Берліні та землі Бранденбург (NatLab, PhysLab та інші).

Також спікер ознайомив з командою лабораторії NatLab та наведено приклади реальних наукових завдань, які виконують слухачі курсів. Окрему увагу приділили ролі лабораторій у науковій комунікації: представники факультетів провідних закладів вищої освіти розробляють типові експерименти для шкіл, створюють короткі навчальні відео та здійснюють рефлексію щодо природи наукового знання.

Зустріч була спрямована на обмін передовим німецьким досвідом. Українським фахівцям продемонстрували, як університетська наука, підготовка вчителів та залучення школярів до реальних досліджень можуть ефективно поєднуватися у форматі спеціалізованих лабораторій. Варто відмітити, що на зустрічі були й здобувачі третього рівня спеціальності Філософія.

Ця зустріч становить значний інтерес для аспірантів, які працюють у царині філософії освіти, соціальної філософії, аксіології та філософії науки. Вона дає конкретний емпіричний матеріал для осмислення кількох ключових проблем сучасної філософської рефлексії щодо освіти.

По-перше, діяльність лабораторій типу NatLab ілюструє практичну реалізацію компетентнісного підходу та перехід від трансляції знань до формування суб’єктності через безпосередню наукову діяльність. З філософської точки зору це дозволяє аналізувати, як практична робота з експериментами впливає на становлення наукового світогляду, ціннісних орієнтацій та критичного мислення молоді, тобто на аксіологічні та антропологічні засади освіти.

По-друге, німецька модель демонструє ефективну інтеграцію трьох рівнів: університетської науки, підготовки вчителів і залучення школярів. Для філософії це важливий приклад того, як можна долати розрив між теоретичним знанням і практичною діяльністю, що безпосередньо стосується проблем збереження наукової еліти та людського капіталу в умовах трансформації освітніх систем.

По-третє, зустріч актуалізує тему європейської інтеграції освітнього простору. Перейняття досвіду провідних європейських університетів дає можливість критично осмислити пострадянські інерційні моделі освіти та шукати шляхи їхнього оновлення через емпірично орієнтовані, інтерактивні практики. Це має пряме відношення до філософського аналізу освіти як механізму формування національної суб’єктності та культурного коду.

По-четверте, роль лабораторій у науковій комунікації (розробка експериментів, навчальні відео, рефлексія про природу науки тощо) відкриває простір для філософського осмислення публічної науки, медіації між академічним знанням і суспільством, а також проблеми доступності наукового знання. Це важлива тема для філософії науки та соціальної філософії.

Таким чином, матеріал зустрічі може слугувати як для теоретичного аналізу (аксіологія STEM-освіти, роль практики у формуванні наукового мислення), так і для прикладних аспектів дисертаційного дослідження, зокрема при розгляді шляхів модернізації української системи освіти в контексті європейських стандартів та викликів сьогодення.